У професійному спілкуванні педагогів залежно від змісту, призначення, способу виголошення та обставин спілкування виокремлюють такі найпоширеніші жанри публічних виступів, як: доповідь, промова, лекція, виступ, участь у дискусії. Усі ці жанри публічних виступів кожен педагог час від часу використовує у своїй фаховій діяльності. Адже активна участь у різних формах методичної роботи, зокрема в засіданнях педагогічної ради, є обов’язковою для підвищення фахової майстерності. Саме на засіданні педагогічної ради можна розв’язати актуальну проблему, об’єднати педагогів-однодумців, дізнатися про новини та сучасні тенденції в розвитку дошкільної освіти, спланувати майбутню діяльність. А ще засідання педагогічної ради є майданчиком для обміну педагогічним досвідом. Щоб презентація педагогами власного досвіду роботи або ж виступ з того чи того питання порядку денного засідання педагогічної ради були цікавими та корисними для учасників, доповідачам необхідно ретельно підготуватися.
Основним завданням є окреслення кола питань, які має охоплювати ваш виступ, по суті, складання орієнтовного плану. Із цією метою варто проаналізувати дотичні до теми виступу матеріали, зокрема фахові публікації чи інші форми представлення перспективного педагогічного досвіду.
Під час складання тексту виступу ми опираємося на досягнення психолого-педагогічної науки та перспективний педагогічний досвід. Варто оцінити й позитивний досвід діяльності педагогічного колективу дошкільного навчального закладу, щоб навести зрозумілі для всіх приклади та схвалити досвід роботи своїх колег.
Щоб виступ був цікавим та мав прикладний характер, теоретичні положення підсилюємо практикою – прикладами з досвіду своєї професійної діяльності. До виступу варто дібрати ілюстративний матеріал, наприклад рисунки, фотографії тощо.
Текст виступу можна написати повністю або ж у формі тез. Це залежить як від досвіду педагогічної роботи доповідача, так і від його досвіду виступів перед аудиторією.
Тези мають містити ключові слова, цифрові дані та стислу інформацію, складну для запам’ятовування. Це скорочує та поліпшує виклад змісту виступу. Для зручності ключові слова варто виділити.
Якщо досвід виступів перед аудиторією незначний, слід написати повний текст виступу. Після оформлення тексту необхідно його перечитати та переконатися у тому, що виклад змісту виступу граматично правильний, лексично багатий, синтаксично різноманітний. Адже, як правило, виступи педагогів додають до їхніх портфоліо, а також до матеріалів засідання педагогічної ради.
Тож, корегуючи текст, слід:
ü довгі речення замінити короткими або поділити;
ü вставити риторичні запитання, які збагатять інтонацію, пожвавлять виклад, змусять стежити за ходом думки;
ü структурувати частини виступу та виразити смислові зв’язки між ними словами: по-перше…, по-друге…. з одного боку…, а з другого…, отже… тощо;
ü визначити, де потрібні паузи, і позначити їх в тексті;
ü увести в текст звертання до слухачів.
Дуже важливо почути і побачити себе ніби збоку. Допоможе в цьому аудіо- чи відеозапис виступу під час репетиції. Також можна попросити про допомогу друзів чи колег, які здатні об’єктивно оцінити ваш виступ.
Не намагайтеся вмістити дуже багато матеріалу в обмежений за часом виступ. Інакше ви ризикуєте перевищити регламент, а під час виступу повсякчас переключатися з однієї тези на іншу, що, безумовно, негативно позначиться на якості виступу. Для зручності увесь підготований матеріал необхідно структурувати відповідно до ступеня переконливості – більш та менш переконливий. Більш переконлиіий слід озвучити під час виступу. Про решту матеріалу можна згадати наприкінці і запропонувати охочим ознайомитися з ним після доповіді або самостійно.
Перед початком виступу потрібно розслабитися та встановити зоровий контакт з аудиторією, на мить затримуючи погляд на кожному з присутніх.
Зазвичай слухачі погано сприймають читання тексту під час виступу, оскільки це ускладнює безпосередній контакт між доповідачем та аудиторією. Крім цього, зачитування деколи асоціюють з недостатньою компетентністю доповідача. Тож у жодному разі не варто читати текст виступу. Найліпше аудиторія сприймає природну невимушену розповідь.
Під час виступу варто вживати ті слова й вирази, які часто використовуєте у повсякденному спілкуванні. Це допоможе утримати увагу членів педагогічної ради.
Також важливо не говорити надто голосно чи надто тихо, занадто швидко або повільно. Під час виступу утримувати увагу аудиторії можна, підвищуючи чи знижуючи тон голосу. А ще з цією метою слід використовувати паузи, зміни темпу й інтонації мовлення.
Важливо контролювати свою жестикуляцію. Хоча жести та міміка доповнюють та увиразнюють наше мовлення, не варто ними захоплюватися. Вони мають бути доцільними та адекватними і логічно поєднуватися зі словами доповідача.
Жести мають лише супроводжувати розповідь, а не відволікати слухачів та заважати сприймати інформацію.
Виступаючи перед колегами, пам’ятайте, що найголовніше – бути ввічливими, привітними, доброзичливими та впевненими в собі. І тоді усі ваші слова будуть сприйняті та зрозумілі колегами так, як ви задумали!