Питання “Що слід робити, аби допомогти дитині полюбити читання?” хвилює нині й батьків, і педагогів. Але не менш важливим є й інше: “Чого робити не варто?”. Адже: нерідко у своєму прагненні будь-що приохотити малюка до книжки батьки “передають куті меду” і досягають цілком протилежного ефекту. “Шкідливі” гумористичні поради підкажуть дорослим, як уникнути помилок і зробити процес спільного з дитиною читання максимально комфортним та ефективним.
Порада перша
Дітлахам своїм ви змалку голови не забивайте, що мовляв, читання – круто й норма вашої сім’ї, до книгарні – ані кроку! При дитині не читайте! І розказуйте щодня їй, що книжки усі нудні. Перед сном нізащо в світі не читайте малюку, В телевізорі програму подивіться будь-яку.
Любов до книжки — ціла культура. І основи цієї культури закладаються в тісному сімейному колі. Оскільки діти більше схильні наслідувати своїх батьків, аніж слухати їх, нам важливо показувати правильний приклад. Якщо хочете, щоб ваш малюк любив та поважав книжки, спершу з’ясуйте, чи ці риси притаманні вашій сім’ї.
Не страшно, якщо наразі любов та повага до книжок — це не про вас, адже якщо ви прагнете змінити це, то можете пройти цей шлях разом із малюком.
Де брати книжки?
Той хто каже, що читання – це потрібна й добра справа, Певно, не ходив в книгарню і не бачив цін отих Чи забув про те, що книжка (особливо як цікава) Неодмінно закінчиться, й будеш ти ні в сих н. в тих. тож книжок ви не купуйте – краще гроші бережіть. А що є бібліотеки, малюкові не кажіть!
Ознайомтеся з ресурсами в соціальних мережах, які дають змогу обмінюватися книжками чи купувати вживані. Також існують групи, у яких батьки обмінюються враженнями від прочитаного та придбаних новинок, а такі відгуки допоможуть вам розширити свої уявлення про світ дитячої книжки і сформувати власний список.
Обмінюйтеся книжками з іншими родинами зі свого оточення. Така практика вчить дбайливо ставитися до книжок і абсолютно безкоштовно розширює коло інтересів.
Запишіться до бібліотеки. Це чудове місце, відкрите та доступне для всіх охочих. А дотримання правил цього закладу також сприятиме формуванню культури читання та ціннісного ставлення до книжки. До того ж це безкоштовно і максимально екологічно.
Як вибрати, що читати?
Чи не найскладнішим завданням для батьків може виявитися момент вибору книжок, відповідних для конкретного вікового періоду. Цей вибір ускладнюється також тим, що всі діти дуже різні й не завжди рекомендації від видавництва чи іншої мами, яка має малюка такого самого віку, будуть доречні у вашій ситуації. То як же правильно обрати книжку для дитини?
Варто орієнтуватися на пізнавальні потреби, які для кожного віку різні. Що менша дитина — то менше тексту має бути в книжці й то простішими мають бути зображення. Також рекомендую розпочати знайомство зі світом книжок із цупких картонних видань, які легко гортати маленькими пальчиками. Відповідно, що старшим стає малюк, то складнішим текстам та сюжетам можна віддавати перевагу. Приділяйте особливу увагу віршованим історіям, що корисні та актуальні для будь- якого періоду і чудово сприяють розвитку мовлення.
Віддавайте перевагу темам, які близькі та цікаві вашій дитині. Це не означає, що всі книжки в домашній бібліотеці мають бути присвячені одному тематичному напряму, але якщо дитина проявляє природну цікавість до певної теми, то завдання дорослого — цю цікавість задовольняти і підживлювати. Час від часу не забувайте пропонувати й книжки іншої тематики і спокійно сприймайте відмову дитини їх гортати.
Скористайтеся послугами соціальних мереж і долучіться до груп оглядів та рекомендацій книжок від інших батьків. Часто такі дописи об’єднані під окремим хештегом, у якому зазначено вік юних читачів, що значно полегшує пошук.
Якщо ви придбали книжку, а малюк не оцінив її з першого разу, не варто засмучуватися. Відкладіть її й спробуйте знову запропонувати через деякий час. Як уже було сказано, усі діти різні, а коло їхніх інтересів дуже швидко змінюється. Завдання батьків — орієнтуватися в цій справі на поведінку дитини і не пов’язувати її з примусом.
Порада третя
якщо врахувати, як швидко малята Зростають, не дивно, що мами і тата Не завжди спроможні із віком вгадати І дітям книжки до вподоби дібрати. Є спосіб безпрограшний і бездоганний – Книжки купувати з шкільної програми – “На виріст”, – й завбачливо їх починати Із якнайранішого віку читати.
А ті, що “на зараз” – грошей марнування, що вам не цікаве – не варте читання!
Коли починати навчання читання?
Насправді найголовніша таємниця полягає в тому, що не слід форсувати події й “тиснути” на дитину. Особливо не варто намагатися навчити малюка рано читати самостійно, і для цього є щонайменше дві суттєві причини.
По-перше, потреба в читанні як способі пізнання світу та здобуття нової інформації з’являється в дитини ближче до шкільного етапу життя, а до цього, у дошкільний період, головним провідником знань про довкілля є не книжка, а близький дорослий та діалоги з ним. Саме тому так важливо на початку читати дитині вголос, попутно роз’яснюючи все прочитане та відповідаючи на її запитання.
По-друге, ми завжди маємо орієнтуватися на особливості розвитку функцій сприймання та окремих центрів мозку дитини. Ті мозкові центри, які відповідають за розвиток навички самостійного читання, розвиваються в малюка ближче до п’яти років, і саме цей вік вважається найкращим для закладання основ читання. Тож саме з цього віку варто починати давати дитині знання з основ читання й письма із найменшими затратами часу і найкращою мотивацією до самостійної навчальної діяльності в майбутньому.
Безумовно, знайдуться ті, хто вчив своїх дітей читати “з пелюшок” і досягнув у цьому певних успіхів, адже будь-яку навичку за великого бажання можна натренувати. Але ми з вами маємо розуміти, що в цьому немає ні сенсу, ні потреби, окрім хіба що потішання его таких “квапливих” батьків, бо ж кожному віку притаманна своя актуальна провідна діяльність.
Порада четверта
Навіщо дитині уголос читати?
Хіба вам нема на що час витрачати?
Я маю цікаву для вас таємницю!
Готові? Тримайте! Що швидше навчиться Дитина читати, то краще! Це точно!
Ще й виш вундеркінд ваш закінчить заочно! Тому, тільки зробить дитя перші кроки, З читання початися мають уроки,
Щоб гордо сказати всім мамам навколо: Дитина в три роки готова до школи
Чи важливо, як читати?
Ваш голос — провідник між книжкою і дитиною. Тому що цікавіше та виразніше ви подаватимете інформацію, то уважніше малюк буде вас слухати. Уся справа в тому, що в перші роки життя спілкування дитини з навколишнім світом здійснюється за допомогою не вербальних (тобто словесних), а емоційних (науковою мовою експресивно-мімічних) засобів. Тобто для дітей зрозуміліша і прийнятніша мова не слів, а інтонацій, виразів обличчя, голосу та його відтінків, які притаманні різним людям. Чи означає це, що з дитиною не треба говорити? Авжеж ні! Просто варто пам’ятати: ніхто не народжується зі здатністю розуміти мовлення, ця здатність розвивається поступово і залежить від того, як і скільки дорослі спілкуються з малюком.
Якщо ми будемо читати дитині й при цьому “тихенько під ніс бубоніти”, то вона скоріш за все втратить до цього процесу інтерес. Проте й “передавати куті меду” в цій справі не варто. Достатньо бути помірно виразним, уловити і передати емоційний посил тексту, надати різного забарвлення діалогам персонажів. Не поспішайте засмучуватися, якщо виразне читання — не ваш сильний бік. Учіться і вдосконалюйте цю навичку разом з дитиною, бо крім неї, найімовірніше, вас ніхто не чує, а отже, не варто соромитися. Не бійтеся бути смішними та кумедними.
Дуже важливо, щоб вам теж було комфортно, щоб ви були розслаблені. Малюк обов’язково відчує надмірне напруження, і навряд чи це посилить його інтерес до книжки. Розглядайте спільне читання дитячих книжок не як обов’язкову рутинну справу, а як момент єдності та близькості.
Порада п’ята
Коли ви читаєте книжку дитині, Згадайте про справи буденні й рутинні, Згадайте, що дуже втомилися, певно, Що ви на дивані тепер, не на сцені. А отже, старатися надто не варто – Ніяк не впливає це на результати. Так, можна тихенько під ніс бубоніти, На ноті одній, доки ви й ваші діти – Усі – не поринете в сонну дрімоту… Читати виразно – не ваша робота!
ЯК ЗАОХОЧУВАТИ ДИТИНУ?
Організовуючи взаємодію з дитиною дошкільного віку та її побутові справи, дуже важливо пам’ятати, що в цей період життя провідною діяльністю, яка дає змогу малюкові гармонійно розвиватися та пізнавати світ, є гра, а не навчання. Тому навіть процес спільного читання має бути запропонований у формі гри із забезпеченням комфортних для вас і дитини часу та простору. Саме з цієї причини дитячі книжки містять так багато яскравих ілюстрацій і здебільшого мало тексту, кількість якого збільшується поступово, відповідно до вікових рекомендацій. їх головна мета — допомогти батькам розширити коло варіантів подачі інформації про довкілля. Це можуть бути віршики, потішки, римів- ки, які дитина має “договорити”, різноманітні зображення, обов’язково пов’язані зі світом реальних об’єктів, що її оточують. Лише таке читання в дошкільному віці буде максимально корисним для розвитку малюка. І тому ми розглядаємо книжку в руках дорослого як інструмент, що його кожен може використовувати по-своєму, у власному ритмі та форматі.
Якщо вам із малюком поки що цікаво просто розглядати зображення, а на текст бракує терпіння (дитина закриває книжку чи перегортає сторінку), це цілком нормально. Головне продовжувати пропонувати дитині знайомитися з книжками без тиску, поступово збільшуючи кількість уваги, і обов’язково знаходити “продовження” книжкового сюжету в іграх, іграшках та діяльності в побутовому оточенні маляти.
Наприклад, у вас є книжка про транспорт з великими зображеннями різних машин та віршами про них. На етапі ознайомлення не поспішайте прочитати весь текст, а просто порозглядайте з дитиною малюнки і назвіть їх. Потім обов’язково спробуйте перенести набуті знання в практику: звертайте увагу на транспортні засоби під час прогулянок, а також на можливі наявні моделі серед дитячих іграшок.
Щоразу нагадуйте, що це та машина, про яку ви читали, а повертаючись до книжки і пропонуючи знову порозглядати картинки, не забудьте сказати, що це та машина, яку ви бачили або з якою грали. І звісно, пам’ятайте про особливості подачі та важливість звуконаслідування (а ви знали, що кожна машина “говорить” по-своєму?) у процесі пізнання. До речі, звуконаслідування — це чудовий спосіб не лише підживити інтерес дитини до книжки, а й розвинути її мовлення. З таких простих, маленьких кроків зароджується інтерес до книжки у навіть найбільш непосидючих малюків.
Порада шоста
Всі батьки це мусять знати: коли йдеться про читання, Тут важлива принциповість й непохитність. Геть вагання! Чом дитя закрило книжку, розбиратися не варто. Розгорніть її рішуче й поясніть, що це не жарти. Змушуйте маля читати, хоч воно в сльозах і тузі, Бо інакше – жодних ігор, жодних мультиків та друзів! Ви терпіння розвивайте в малюка із перших днів, Поки не почав ходити, – щоб втекти він не зумів.
Бо навколо небезпечний і страшний доволі світ, А в книжках усе доречно, і лиш їх читати слід.
І найголовніше. Пам’ятайте, що любов до книжки — дуже цінний і бажаний, але не обов’язковий елемент у системі виховання та спілкування з дитиною (чого не скажеш про повагу, бо поважати книжку варто вчитися із самого малечку). У дошкільному віці важливішим є процес безпосереднього емоційного контакту з дорослим, якому дитина довіряє, рухова активність, пізнання світу через маніпуляцію з предметами. Спільне читання — лише один із численних інструментів прояву близькості та пізнання навколишнього світу, і дуже добре, якщо вам із вашою дитиною вдасться опанувати його. Сподіваюся, що книжки стануть бажаними гостями у вашому домі, а спільне читання даруватиме задоволення як малюкам, так і батькам.