Наближається холодна пора, але значення прогулянки для здоров’я духу й тіла дитини не зменшується. І саме тоді, коли на дворі вже не тепло, для оптимального розвитку дітей, збереження терморегуляції важливо правильно організовувати їхню діяльність на свіжому повітрі.
Основою різнобічного розвитку дитини дошкільного віку є, безперечно, її повноцінний фізичний гарт. Зміцнення здоров’я, удосконалення роботи всіх фізіологічних систем дитячого організму, набуття рухового досвіду забезпечується цілим комплексом загартувальних процедур та різноманітними формами роботи з фізичного виховання.
Ми прагнемо, щоб діти отримували задоволення від самої рухової діяльності, дістали насолоду від виконання фізичних вправ і досягнутих результатів у власному фізичному вдосконаленні.
Життя – це рух
Загальновідомим є твердження науковців у галузі фізіології, що однією з особливостей розвитку дитини-дошкільника є її природна потреба в русі. Відомий лікар М. Амбодік іще в XVIII ст. наголошував: “Недостатність у рухах тіла є основною причиною повільного народження дитячого тіла. Нерухоме перебування на одному місці будь-якій людині, а особливо малюкам, заподіює велику шкоду. Тіло без руху подібне до стоячої води, що пліснявіє, псується і гниє”.
Розрізняють довільну рухову активність, що проявляється в процесі самостійної рухової діяльності дітей, та цілеспрямовану – в процесі проведення організаційних форм роботи фізичного виховання, де рухова активність нормується за обсягом та інтенсивністю рухів, а також за тривалістю рухового компонента в режимі дня. Обсяг, зміст і моторна щільність довільної та цілеспрямованої рухової активності дітей під час перебування їх у дитсадку становлять руховий режим дошкільного навчального закладу.
За результатами досліджень Е. Вільчковського, встановлено норми оптимального рухового режиму з урахуванням функціональних потреб дитячого організму та пори року: влітку – 18-20 тис. кроків на день, восени – 15-16,5; взимку – 16,5-18 та навесні – 16-17,5.
За твердженням О. Сударєва, гігієнічною нормою є такі величини рухової активності, які повністю задовольняють біологічну потребу в русі, відповідають функціональним можливостям організму, сприяють зміцненню здоров’я дітей та їхньому гармонійному розвитку. За його визначенням, стан організму при нормі рухової активності характеризується такими показниками: добра резистенція до негативних впливів з боку зовнішнього природного середовища;
Ø низький, рівень захворюваності;
Ø високий рівень функціональних можливостей;
Ø адекватність реакцій на фізичні навантаження;
Ø висока фізична працездатність;
Ø помірні енергетичні затрати при м’язовій діяльності;
Ø рівномірність у розвитку основних рухових якостей.
У період дошкільного дитинства вкрай актуально розвинути в дітей такі фізичні якості, як спритність, сила й витривалість. Здорову дитину легше виховувати, вона швидше оволодіває необхідними вміннями та навичками, краще пристосовується до змін навколишніх умов. І якщо враховувати анатомо-фізіологічні та психологічні особливості дитини, можна в потрібному напрямку впливати на розвиток дитячого організму.
Недостатність рухової діяльності, навпаки, призводить до кволості, ослаблює організм і його стійкість до різних захворювань. Малорухливість (гіподинамія) негативно позначається на розумовому розвитку, знижує працездатність. Це свідчить про тісний взаємозв’язок розумового та фізичного розвитку.
Руховий режим
Щоденне виконання фізичних вправ, участь у рухливих іграх, тривалі прогулянки є необхідною умовою створення оптимального рухового режиму, який відповідав би біологічній потребі організму дитини. Фізичні вправи з дошкільнятами треба проводити за певною системою. На початку дня після сну дитина має виконати ранкову гімнастику, що має оздоровлювальний вплив, особливо якщо вона проводиться на свіжому повітрі. Коли на вулиці прохолодно, то в першій вправі комплексу треба “розігріти” дітей, використовуючи для цього тупотіння ногами на місці, ходьбу з високим підніманням колін, кілька підстрибувань або короткі пробіжки. У середині комплексу можна повторити “розігрівальні” вправи. Дрібне приладдя в умовах прохолодної погоди залучається менше, бо дітям в рукавичках незручно ним користуватися. Вихователь виконує вправи разом з дітьми і цим підтримує бадьорий темп. Однак найсуттєвіше значення для створення повноцінного рухового режиму мають рухливі ігри, зокрема на прогулянці. Взагалі прогулянка – найсприятливіший час для проведення різноманітних вправ та ігор. Засоби фізичного виховання в такому разі добираються з урахуванням пори року та погодних умов, раціонального використання обладнання і фізкультурного інвентарю на майданчику.
Природа живить дух і тіло
Гігієністи, фізіологи і педагоги довели велику цінність поєднання фізичних вправ з використанням природних факторів. Ю. Аркін зазначав, що “…в навколишньому середовищі дитячий колектив має знаходити не тільки обстановку і матеріал, пристосовані до його сил, до його інтересів, до його розвитку, але він має в ній знаходити джерело збуджень, які відкрили б перед ним нові, доступні для нього форми активності”. Цим джерелом є прогулянки до лісу, поля, у річки. Простір, свіже повітря, п’янкий запах трав і квітів, зелені шати дерев, щедре сонце – все це створює емоційне піднесення, дає змогу дітям радісно задовольняти свою потребу в русі з максимальною користю для їхнього розвитку, зміцнення здоров’я, підвищення працездатності й опірності організму.
Прогулянки сприяють різнобічному розвитку особистості дитини, зокрема виробленню таких моральних рис характеру, як витримка, дисциплінованість, вміння допомогти товаришеві, зміцнюють почуття колективізму й відповідальності не тільки за свої вчинки, а й за вчинки інших. Кожна прогулянка збагачує їхні знання, уяву, пам’ять, мову, вчить їх помічати і слухати, допомагає розвивати розумові здібності, виховувати естетичні почуття. Дошкільнята вчаться розуміти красу навколишньої природи, радіти їй і берегти її.
Отже, життя – це рух, рух – це спорт!