Хворобу легше попередити, ніж потім її лікувати. Вакцинація є унікальним, перевіреним роками, засобом попередження інфекційних хвороб. Завдяки проведенню профілактичних щеплень щорічно рятується життя біля 4 мільйонів дітей. Основною метою імунізації – є формування специфічного імунітету та створення тривалого захисту організму від інфекцій. Як відомо, багато інфекційних хвороб проходить з важким перебігом та розвитком ускладнень. Хоча сучасна медицина має великі можливості для їх лікування, але тривалий перебіг захворювання наносить моральний та матеріальний збиток, як дитині, так і батькам.
Ми знаємо, які страшні смертельні хвороби існували раніше. Епідемії чуми, чорної віспи охоплювали міста, країни, цілі континенти. Населення часто вимирало повністю, видужували одиниці… Проте зараз ці захворювання майже не зустрічаються. Так, останні випадки захворювання чорною віспою були зареєстровані в 70-х роках, у зв’язку з чим і були скасовані обов’язкові щеплення проти віспи у нас і за кордоном. Саме профілактичні щеплення у всіх країнах позбавили людство від цих страшних інфекцій.
Відповідно до закону від 16.09.2011 р. з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України та попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, обов’язковою є вакцинація проти 10 інфекцій:
Гепатит В – гостре або хронічне захворювання печінки, що викликається вірусом і яке передається через кров (рідше слину, сечу та ін.), статевим шляхом. Характерні прояви при гострій формі – інтоксикація, порушення функції печінки. Велика вірогідність переходу в хронічну форму з тривалим вірусоносійством збудника. Часом гепатит В має первинно-хронічну течію, і такі хворі можуть померти, навіть не знаючи причини хвороби. Гепатит В (як і гепатит С, проти якого немає доки вакцини) частіше є причиною цирозу та пухлинних захворювань печінки. Вакцина: Енджерікс В, Еувакс, Шенвак В (комбінована дифтерійно-правцево-гепатитна вакцина). Гепавакс-Геп, Гепатит В, Ебербіо вак НВ.
Дифтерія – гостре захворювання, що викликається специфічним збудником, екзотоксин якого проникає через будь-яку пошкоджену поверхню шкіри та слизової оболонки і викликає важке ураження нервової системи з нападами судоми та смертельні наслідки. Вакцина: АКДП, АДП- М, Тетракок, Інфанрікс.
Правець – гостре захворювання з нападами судомного кашлю, з вірогідністю розвитку ускладнень у вигляді пневмонії. Особливо небезпечний для дітей першого року життя та дітей до 3-річного віку. Передається повітряно-краплинним шляхом. Вакцина: АКДП, Тетракок, Інфанрікс.
Кашлюк – гостре захворювання з нападами судомного кашлю, з вірогідністю розвитку ускладнень у вигляді пневмонії. Особливо небезпечний для дітей першого року життя та дітей до 3-річного віку. Передається повітряно-краплинним шляхом. Вакцина: АКДП, Тетракок, Інфанрікс.
Кір – гостре вірусне захворювання, яке передається повітряно-краплинним шляхом. Характеризується загальною інтоксикацією, катаральними явищами дихальних шляхів, очей, типовим висипом. Можливі важкі ускладнення у вигляді пневмонії, отиту, гнійного запалення очей, ротової порожнини, виснаженням, ураженням нервової системи. Вакцина: ЖКВ, Пріорікс, Рувакс, Трімовакс (КПК).
Краснуха – гостре вірусне захворювання, з характерним висипом, збільшенням потиличних, шийних лімфовузлів. Особливо небезпечна хвороба для вагітних в першій половині вагітності, бо розвивається синдром вродженої краснухи, проявами якого є важкі вади, потворність плоду новонародженого (глухота, сліпота та ін.) Вакцина: Рудівакс, Краснушпа вакцина, Пріорікс, Трімовакс (КПК).
Паротит (свинка) – гостре вірусне захворювання з ураженням слинних залоз, з можливим ураженням підшлункової залози, мозкових оболонок, яєчок, яєчників (з подальшою вірогідністю розвитку безпліддя). Вакцина – культуральна жива вакцина (ЖПВ) паротиту, Пріорікс. Для профілактики кору, паротиту, краснухи, (якщо дитина не хворіла на жодну з них) пріоритетною є тривакцина ММг, при якій захист забезпечується однією ін’єкцією (замість трьох).
Поліомієліт – гостре інфекційне захворювання, характеризується великим діапазоном клінічних проявів аж до паралітичних форм, що обумовлюють важку інвалідність та високий рівень смертності. Вакцина: ОПВ, Імовакс, Тетракок, Пентаксим.
Туберкульоз – важке захворювання, яке викликається мікобактеріями (палички Коха) з ураженням легенів, кісток, внутрішніх органів, нервової системи, з високим рівнем смертності та інвалідності. Вакцина: БЦЖ, БЦЖ-м. Реакція Манту (туберкулінова проба) проводиться щорічно у дітей та за показаннями у дорослих з метою діагностики туберкульозу.
Гемофільна інфекція – гостре захворювання дітей молодшого віку, що протікає у вигляді гнійного менінгіту, середнього отиту, пневмонії, бронхіту, епіглотиту, кон’юнктивіту, ендокардиту, остеомієліту. Вакцина: АКТ-ХІБ, Хіберікс, Пентаксим.
Профілактичні щеплення – єдиний надійний засіб профілактики інфекційних захворювань. Незважаючи на те, що вакцинація давно стала визнаним у всьому світі способом профілактики інфекційних захворювань, далеко не всі батьки ставляться до вакцинації без упередження. Насамперед немотивована відмова від щеплень свідчить про низьку санітарну культуру населення.
Ø Часто люди не прислухаються до порад медичних працівників – людей компетентних, а діють лише відповідно до власних переконань, що найчастіше свідчить про недостатнє розуміння проблеми.
Ø Інша причина – релігійні переконання. Існують навіть спеціально розроблені буклети для роботи з релігійними людьми.
Саме завдяки вакцинації в Україні немає спалахів епідемії на хвороби, проти яких проводяться профілактичні щеплення.
1. Дану ситуацію можна пояснити існуванням колективного імунітету. Це коли 95-97% населення країни мають щеплення проти тієї чи іншої хвороби.
2. Якщо колективний імунітет менший за 95%, то рано чи пізно кількість хворих наблизиться до епідеміологічного порогу.
3. І це ще раз підкреслює надзвичайну важливість планової імунопрофілактики.
4. Ті, хто відмовився від вакцинації, живуть поки що за рахунок тих, хто щепився. Якщо дітей, які не щепляться, стане більше, розплачуватися доведеться нам усім.
5. На жаль, багато людей зараз вважає, що краще, аби дитина перехворіла інфекційним захворюванням в дитячому віці, ніж зробити щеплення.
6. Така думка – помилкова. Для організму це дуже серйозне випробування. Навіть при легкій формі захворювання можуть з`явитися ускладнення. І вони виникають не через день-два, а через рік і навіть багато років. Людина навіть не здогадуватиметься, що це наслідки перенесеної колись у дитинстві хвороби.
МІФИ ПРО УСКЛАДНЕННЯ
Введення будь-якої з вакцин викликає у відповідь реакцію організму, яка іноді має клінічні прояви.
Ø Це так звані звичайні або нормальні вакцинальні реакції, які означають зміни в організмі, що стаються після введення тієї чи іншої вакцини.
Ø У більшості дітей виникає фізіологічна реакція на щеплення: почервоніння та затвердіння на місці введення вакцини, які швидко минають, може підвищитися температура тіла до 37-38,5 градусів за Цельсієм.
Ø Така реакція цілком природна і не потребує ніякого втручання. Якщо ж у дитини дуже висока температура тіла (вище 39 градусів), судоми, гострий напад головного болю, надмірна збудженість тощо, – це свідчить про ускладнення, і варто звернутись до лікаря.
ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ПІДГОТОВКИ МАЛЮКА ДО ВАКЦИНАЦІЇ
Щоб вакцинація відбулась успішно, батькам потрібно:
Ø Насамперед відвідати лікаря, що спостерігає дитину, аби впевнитись, що малюк повністю здоровий.
Ø Можливо педіатр вирішить проконсультувати малюка у невролога, імунолога, або скласти індивідуальний план імунізації.
Ø Для повноти інформації мамі потрібно спостерігати за дитиною декілька днів до щеплення, звернути увагу на її сон, настрій, апетит, стілець, температуру тіла тощо. Наприклад, якщо протягом цього часу батьки відмічатимуть неспокійний сон, поганий апетит, зміни у випорожненнях свого немовляти, то щеплення слід трохи відстрочити.
Ø В день запланованої вакцинації не слід вводити нові продукти харчування, а якщо дитина на грудному вигодовуванні, матері потрібно відмовитись від прийому «нових» продуктів.
Ø Потрібно намагатись обмежити контакт з хворими дітьми, аби запобігти захворюванню на респіраторні інфекції.
Ø Свою домашню аптечку необхідно поповнити жарознижуючими засобами.
Більшість батьків, відмовляючись від щеплень, мотивують свої дії страхом перед ускладненням вакцинації. Але ми забуваємо, що небезпечними можуть бути будь-які медикаменти та і продукти харчування також, але ця небезпека є мінімальною, особливо в порівнянні з небезпекою самого захворювання.
То невже завжди батьки виключно дбають про безпеку своїх малюків, чи відмова від щеплень є не що інше, як дань моді?
Ø Безумовно, коли ми не проводимо щеплення, ми в незрівнянно більшій мірі ризикуємо і їх здоров`ям, та навіть життям.
Ø Вибрати мінімальний ризик – це мудрість, це значить слідувати здоровому глузду та бути нормальними, відповідальними батьками.
Відмовитись від щеплень – означає паразитувати на тих, хто щеплений, на тих, хто своєю свідомістю не допустив епідемії того чи іншого небезпечного захворювання.