1.Ситуація «Один удома»
1. Дитина не повинна відчиняти двері квартири, будинку незнайомим особам, коли вона одна вдома.
2. Дитина не повинна надавати по телефону інформації незнайомим чи малознайомим людям щодо відсутності вдома дорослих, натомість варто сказати неправду, наприклад: «Мама не може зараз взяти слухавку, бо приймає ванну», «Мама на хвилинку вийшла до сусідки» тощо.
3. Дитина повинна вміти викликати міліцію, пожежників, швидку допомогу як зі стаціонарного, так і з мобільного телефону.
4. У випадку, коли незнайомі люди ламають двері чи в інший спосіб намагаються проникнути в помешкання, дитина повинна:
· зателефонувати в міліцію і не класти слухавку;
· постукати до сусідів або зателефонувати їм;
· вийти на балкон і привернути увагу перехожих криком чи киданням предметів;
· у разі відсутності балкону — відкрити чи розбити вікно і викидати у нього будь-які предмети.
5. Дитина має знати, що в жодному разі не можна відкривати невідомі їй ємкості та куштувати їх вміст на смак.
6. У відсутності дорослих дитина віком до 10—12 років не повинна користуватися електроприладами.
7. Якщо в приміщенні дитина відчула якийсь сторонній незнайомий запах або побачила дим, вона має негайно залишити помешкання й звернутися по допомогу до сусідів або, після виходу з квартири, зателефонувати за номерами «101» і «104»,
2.Ситуація «Один на вулиці»
1. Дитина має знати:
· домашню адресу, прізвище, імена, по батькові батьків;
· правила дорожнього руху, що стосуються безпеки пішоходів;
· значення застережних знаків, наприклад, «висока напруга».
2. Дитина має бути впевнена, що рідні знають, де саме вона знаходиться, і що вона завжди може з ними зв’язатися.
3. При користуванні громадським транспортом дитина має заходити лише в ті вагони, де вже є пасажири.
4. Дитині в жодному разі не можна гратися в безлюдних і темних місцях. Вона має знати, що це не прояв боягузтва, а захід безпеки.
5. Перебуваючи на вулиці, дитина має триматися подалі від проїжджої частини дороги. Особливо дитина повинна остерігатися машин, що раптом зупиняються біля неї.
6. Дитині не можна чіпати, піднімати сторонні предмети, особливо ті, які їй невідомі.
7. Дитина в жодному разі не повинна куштувати на смак рослини, плоди, ягоди, що ростуть навколо.
8. Ніколи не можна їсти під час руху. Якщо дитина впаде, їжа може потрапити у її дихальні шляхи.
9. Пересуваючись по вулиці (пішки чи на велосипеді, самокаті, роликах), дітям слід оминати кришки каналізаційних люків, решітки дощових стоків.
10. Діти не повинні вступати в розмову з незнайомими дорослими людьми, спокушатися на будь-які їхні «цікаві пропозиції».
11. Граючись на подвір’ї чи знаходячись на екскурсії з групою, дитина завжди має слідкувати за тим, щоб дорослі (батьки, вихователі, вчителі) постійно знаходилися в полі її зору.
12. Дитина має знати, що їй слід робити під час нападу зловмисників:
· насамперед упевнено й сміливо заявити, що близькі дорослі знаходяться неподалік і зараз підійдуть;
· негайно покликати дорослих, будь-яким чином привернути їхню увагу;
· у жодному разі не захищати свої речі — кинути предмет, що його вимагають нападники, їм під ноги і тікати.
3. Ситуація «Дитина заблукала»
1. По можливості дитина насамперед має зателефонувати батькам, рідним.
2. Дитині треба розказати, що в такій ситуації вона може звернутися по допомогу до працівників міліції, найближчого магазину, пошти тощо.
4 Ситуація «Пограбування квартири»
Повернувшись додому, дитина бачить зламаний замок на вхідних дверях або відчинені двері. Вона має пам’ятати, що в такій ситуації вона повинна:
· у жодному разі не заходити до квартири;
· не зчиняючи галасу, тихо і спокійно піднятися на верхній поверх і
повідомити сусідів, батьків, міліцію.
5.Ситуація «Користування ліфтом»
Для кожної дитини має стати за правило:
· не сідати в кабіну ліфта з незнайомими людьми;
· користуватися ліфтом лише в присутності батьків, сусідів або знайомих людей;
· заходити у кабіну ліфта лише після дорослих, а виходити першою.
З метою запобігання торгівлі людьми (дітьми) та зіткнення з маніяками, насильниками таіншими правопорушниками, навчіть дітей:
ü спілкування з незнайомими людьми обмежити тільки дружніми вітаннями. На усі пропозиції незнайомих відповідати : “Ні!” – і негайно йти від них;
ü не піддаватися на умовляння незнайомців, навіть якщо вони знають або називають дитину по імені. Зовсім не всіх старших потрібно слухатися. Якщо дитина побачила незнайомця, який її переслідує, то за відсутності близьких, нехай, не соромлячись, підходить до перехожих, що вселяють довіру, і просить захисту й допомоги. Навчити її цьому – завдання батьків;
ü не входити з незнайомою людиною в ліфт;
ü не сідати в машину до незнайомих осіб;
ü ніколи не приймати подарунки від незнайомців без дозволу батьків;
ü не грати на вулиці з настанням темряви і не гуляти далеко від дому;
ü уникати безлюдних місць, ярів, пустирів, покинутих будинків, сараїв, горищ, підвалів;
ü не вирушати самому в далекі поїздки;
ü що б не сталося, відразу ж розповісти про усе батькам або дорослим, яким довіряє дитина.
Навчаючи дитину правил безпечної поведінки, у жодному разі не намагайтеся її залякати. Цим ви не лише не навчите дитину правильно поводитися у критичній ситуації, але, навпаки, можете сприяти негативному розвитку конфлікту. Адже неточні фрази, що лякають дитину, не навчать її правильній поведінці у разі можливої небезпеки. Та й надмірне залякування дитини контактами з правопорушниками може гнітюче впливати на її психіку і негативно позначитися на її майбутньому розвитку. Тому завдання батьків – навчити дитину бути обережною, але зовсім не перетворити її на панікера й боягуза.