Народна мудрість дитячими вустами

 

Змалечку дитина закохана в слово. Це проявляється у її прагненні грати з ним. Малюк безупину на всі лади по­вторює уподобані звуки, складає слова, придумує рими, тобто діє зі словом не менш активно, аніж із предметом. Важливе завдання педагога дбати про культуру мов­лення дитини:

  • правильність;
  • адекватність;
  • логічність;
  • розмаїтість (багатство);
  • естетичність.

Приділяючи належну увагу кожній із зазначених скла­дових, педагог не лише формує культуру мовлення ди­тини, а й розширює її світогляд, сприяє становленню ба­гатогранної особистості.

Чи не найцікавішими серед мовних явищ є для стар­ших дошкільнят фразеологізми, що певною мірою споріднені з прислів’ями та приказками. Вони легко запам’ятовуються, мають усталений зміст та порядок слів. Слова, з яких складається фразеологізм, часто втрачають своє пряме лексичне значення, і їх поєд­нання в усталеному вислові створює новий, образний зміст.

Діти проявляють інтерес до незвичайного змісту усталених висловів, але відчувають труднощі в їх тлумаченні. І навіть знаючи смисл вислову, здебільшого можуть вжи­вати його лише в типових (зазвичай змодельованих пе­дагогом) ситуаціях, не переносячи в живе мовлення. Потрібна ґрунтовна, систематична робота, щоб фразеоло­гізми ввійшли в активне мовлення дошкільнят, збагативши й прикрасивши його.

Серед методичних прийомів, які доцільно викорис­товувати під час ознайомлення малят з фразеологіз­мами, варто назвати такі: пояснення значення та ети­мології образних висловів, складання творчих розпо­відей, підказки, доповнення. Спеціальні запитання, які вихователь ставить дітям, мають спонукати їх до розду­мів: ‘‘Добре поміркуй і скажи…”; “Чому ти розумієш цей вислів саме так? Поясни”; “Яке слово тебе зацікавило?”; “Що запам’яталося найбільше?”.

Завдяки вживанню фразеологізмів мовлення ма­лят стає яскравішим, виразнішим, змістовнішим, влучнішим, емоційнішим, дотепнішим, збільшується їхній  словниковий запас.

Робота над засвоєнням фразеологізмів може здійсню­ватися під час занять з розвитку мовлення або ж  у повсяк­денні й передбачає кілька етапів.

Орієнтовні етапи роботи

  • Бесіда про те, як самі діти розуміють певний кри­латий вислів.
  • Пояснення вихователем лексичного значення фра­зеологізму.
  • Розглядання ілюстрацій.
  • Розігрування сценок, релаксаційних етюдів.
  • Згадування інших фразеологізмів, у яких вживаєть­ся певне слово.
  • Розфарбовування та малювання дітьми картинок (це завдання якнайкраще допомагає розкрити при­хований у слові художній образ).

Приклади  роботи над фразеологізмами зі старшими дошкільнятами

Гратися в кота-мишку

Як розуміють цей вислів діти

Гратися в кота-мишку – один тікає, а інший наздо­ганяє. Котик, упіймавши мишку, грається з нею. То від­пустить, то схопить.

Значення, подане в словнику

1. Це відома дитяча гра. Завдання “кота” впіймати “мишку”. 2. “Гратися в кота-мишку” означає хитрувати, обманювати. Приховувати справжні наміри.

Форми роботи з дітьми

Згадайте інші крилаті вислови про кота, мишку. (На мишку і кіт звір. Як кіт із собакою. Як кіт напла­кав).

Запропонуйте малятам подивитися на малюнки і сказати, хто на них зображений; хто з ким “граєть­ся в кота-мишку”.

Згадайте з дітьми або ознайомте їх із прислів’ями про кота й мишку. (Гладкий кіт мишей не ловить. Кіт спить, а мишей бачить. Кішці смішки, а мишці слізки, і мишка в свою нірку окраєць тягне).

Загадайте дітям загадки:

Ця тварина вже від ранку

Нам співає колисанку,

Нявкає, муркоче, бо сметанки хоче.

Що це, діти, за воркотик?

Це пухнастий сірий… (котик).

Невеличка я, сіренька,

В нірці мешкаю тихенько.

Уночі по хаті нир.

Я шукаю сало й сир. (Миша).

Перегляньте з малятами уривок з мультфільму “При­годи кота Леопольда”. З’ясуйте, який на вдачу кіт (добрий, ввічливий, вихований), а які миші (беш­кетники, легковажні, жорстокі).

Виконайте з дітьми пластичний етюд. Запропонуйте їм зобразити мишку, яка гризе сир; котика, що гра­ється з клубком.

Спробуйте з’ясувати, як може проспівати пісеньку мишка, а як кішка. (“Мишка про… (пищала)”; “Киця про… (муркала)”).

Поставте дітям запитання:

Що робить киця? (Стрибає, спить, біжить, підповзає, скрадається, грається).

Що робить миша? (їсть, біжить, гризе, пищить).

Літати в хмарах

Як розуміють цей вислів діти

Літати в хмарах – ширяти високо-високо в небі. А мож­ливо, це означає кататися на хмаринках.

Значення, подане в словнику

Мріяти, фантазувати і не помічати, що діється навколо.

Форми роботи з дітьми

Опишіть дітям ситуацію: хлопчик сидить на занятті, але думає про щось своє, “літає в хмарах”. Запро­понуйте комусь із малят з’єднати крапочки на ма­люнку і дізнатися, про що мріє хлопчик на занятті.

Пригадайте разом з дітьми схожі слова: хмара, хма­рище, хмаринка, хмарний.

Запропонуйте дітям продовжити речення: «Надворі стало… (як?) хмарно».

Загадайте малятам загадки:

Летить орлиця по синьому небу,

Крила розкрила, сонце затулила.

(Хмара).

Спробуй, друже, відгадати,

Що це біле в небесах:

Чи клубки пухкої вати,

Чи згубив пір’їни птах,

Чи біжить овець отара?

Ні, пливуть по небу… (хмари).

Попросіть малят пригадати, які опади можуть при­нести хмари. (Дощ, град, сніг).

Нерозлийвода

Як розуміють цей вислів діти

Не треба розливати воду.

Значення, подане в словнику

Дуже дружні малята.

Форми роботи з дітьми

 Згадайте разом з дітьми або ознайомте їх з інши­ми крилатими висловами про воду. (Підняти бурю в склянці води. Вивести на чисту воду тощо).

 Пригадайте прислів’я про воду. (Без води і не туди, і не сюди. Тиха вода греблю рве. Де вода, там і верба).

 Розставте на столах склянки з водою і біля кожної (бажано в коробочці) набір предметів: гумку, цвях, сірник, камінчик, папірець, монетку, пластмасову кульку, пір’їну, шматок шкіри, ґудзик. Відтак запро­понуйте малятам з’ясувати, які з цих предметів то­нуть, а які ні. Діти мають зробити висновок: пред­мети, легші за воду, в ній не тонуть, а важчі — тонуть.

Розучіть з вихованцями чистомовки:

Че-че-че вода в річці тече.

Чи-чи-чи швидше, річко, течи!

Проведіть дидактичну вправу “Вода яка?” (Тепла, холодна, прозора…).

Запропонуйте дітям позмагатися: хто складе більше речень зі словом вода.

Пограйте в гру “Як може заспівати водичка?” (Просвистіти, протрубити, продзюрчати, пролопотіти тощо).

Робити великі очі

Як розуміють цей вислів діти

Очі робляться великими від подиву.

Значення, подане в словнику Дивуватися.

Форми роботи з дітьми

Роздайте дітям трафарети моделі людського ока. Запропонуйте кожному малюкові замалювати рай­дужну оболонку ока тим кольором, який вона має у нього.

Пригадайте відомі дітям прислів’я про очі. (Устраху очі великі. Очі бояться, а руки роблять).

Загадайте малятам загадки:

Два брати через гору живуть і ніколи один до од­ного в гості не ходять. (Очі).

На ніч два віконця зачиняються, а зі сходом сонця відчиняються. (Очі).

Запропонуйте дітям завдання-міркування “Що мож­на побачити заплющеними очима?”.

Виконайте вправу “Що можуть робити очі?” (Заплю­щуватися, мружитися, блимати, сльозитися, моргати).

Кінцевим результатом навчання рідної мови в дошкіль­ному закладі має стати формування культури мовлення і спілкування дітей, важливою передумовою чого є ово­лодіння словником як одним з провідних комунікативних  засобів.

Підготувала: вихователь-методист Романович Т. Є.