Музикотерапія

Музикотерапія (музична терапія) — це процес міжособистісного спілкування, у якому застосовується музика  та всі сторони її впливу — фізична, емоційна, інтелектуальна,

соціальна, естетична і духовна — з метою покращення чи збереження здоров’я людини.

Музикотерапія передбачає як цілісне та ізольоване використання музики як основного

і провідного чинника впливу (музичні твори), так і доповнення музичним супроводом інших профілактичних прийомів(психогімнастика, логоритміка). Розглянемо використання прийомів музикотерапії на заняттях з музичного виховання.

Мета музичних занять – сформувати навички співу, слухання, ритмічних рухів, з урахуванням вікових можливостей прищепити дитині любов до музики як до мистецтва, розвинути почуття     прекрасного ,  збагатити його естетичний смак.                                                

Давно відомо, що:

Слухання має найбільший вплив на пам’ять і менш за все -на ручну моторику .

 Ритміка має найбільший вплив на більшість психологічних характеристик, за винятком артикуляції.

Спів виявив  найбільший вплив на артикуляційну та загальну моторику і найменший  на пам’ять .

Музичні ігри максимально ефективно впливають  на пам’ять  та музичність дітей ,а найменше- на ручну моторику.

“Малювання музики” або “активне слухання” дозволяє розширити емоційну палітру дитини, зробити слухове сприйняття більш диференційованим, розвинути пам’ять і увагу, навчити висловлювати словами  пережиті почуття. Музика, що  здавна застосовується лікарями як засіб поліпшення загального самопочуття, підвищення працездатності, зниження стомлюваності – одержала назву функціональної. Вона може сприяти створенню особливого “регульованого”корекційно-розвиваючого, комфортного для  психіки  дитини  середовища. 

У дитячому садку функціональна(фонова)музика дозволяє  оптимізувати  нервово-психічне навантаження дитини, підвищити продуктивність її  участі у навчально-виховному процесі. Музичний супровід занять дозволяє створити атмосферу довірливості, відчуття  спонтанності та  природності.

Вельми  ефективні  активні  форми  музикотерапії,  до  яких відносяться: вокалотерапія, ритмотерапія, хореотерапія та ігрова психотерапія. 

“Музичні паузи” , як форму  активного відпочинку,  корисно створювати  між  заняттями, як один з варіантів  рухових динамічних п’ятихвилинок. Емоційна музична розрядка дозволяє дітям переключитися з однієї діяльності на іншу, підвищуючи цим їхню працездатність. 

Пасивна форма музикотерапії, така як імаготерапія, корисна перед тихою годиною.

Вона полягає у слуханні спокійної музики, релаксації і фантазуванні на задану тему.

Грамотно підібрана музика зніме напругу, нормалізує психовегетативні та фізіологічні процеси дітей, зробить їх сон більш глибоким і спокійним.