Гра пов’язана з діяльністю уяви, виражає тенденцію, потребу в перетворенні навколишньої діяльності. Проявляючись у грі, ця здібність до творчого перетворення дійсності в грі вперше і формується, і створює підґрунтя для розвитку креативності. В грі збираються, виявляються і через неї формуються всі сторони психічного життя особливості дитини .
У ролях, які дитина вибирає для себе в грі, розширюється, збагачується і заглиблюється її особистість, формуються риси, необхідні для навчання в школі.
Гра розвиває певні знання і уявлення дитини про навколишню соціальну діяльність, її увагу, сприйняття, почуття, увагу, пам’ять, мислення, мовлення.
Гра–це незмінний засіб виховання в дитини творчих здібностей , а також ініціативи, самоаналізу самоконтролю, саморегуляції, вміння докладати зусиль, які разом з інтелектом та набутими знаннями і навичками складають творчу спрямованість особистості.
Вибираючи ігри для дитини, важливо враховувати те що вона вже знає, вміє, може і хоче активно і самостійно робити. Але слід пам’ятати, завдання повинні дещо перевищувати актуальний рівень розвитку.
Система ігор і вправ повинна будуватися на основі комплексу прийомів, які стимулюють дитячу творчість, фантазію, креативність.
В іграх можна використовувати такі прийоми :
Ø доповнення зображення, складання розповідей , створення образів із заданих елементів, музичних фрагментів;
Ø альтернативне використання предметів (заміна предметів, способу застосування тощо);
Ø розв’язання проблемних ситуацій, перетворення предметів, самостійне висунення нових ідей, сюжетів тощо;
Ø знаходження однакових і відмінних за характером явищ, предметів і об’єктів;
Ø зображення за допомогою жестів, рухів, міміки , предметів, рослин, тварин, казкових персонажів, відгадування загадок ( пластичне музикування);
Ø перевтілення в героїв казок (гра-драматизація ).
Допомагають зацікавити дитину під час ігор та вправ такі прийоми:
Ø фантастичне доповнення – прийом збагачення реальної ситуації фантастичною, вигаданою дорослим. (подорож на зачарований острів, прогулянка до зоопарку- діалоги з тваринами тощо);
Ø знаходження помилок – прийом, який краще за все використовувати на матеріалі, вже добре знайомому дітям. Музкерівник ( вихователь ) навмисно помиляється – називає неправильно музичний твір, композитора, слово або назву казку, “забуває” відгадку загадки, завдання яке щойно поставив дітям , тощо;
Ø віддалена відповідь – це прийом, який характеризується тим, що вихователь (музкерівник) на початку заняття дає дітям певне цікаве завдання- запитання і пропонує їм відповісти на нього протягом заняття за допомогою проміжних завдань, які пропонує вихователь усього заняття;
Ø зона найближчого розвитку- музкерівник ( вихователь ) використовує такі творчі завдання , які відповідають віку і розвитку дитини , поступово ускладнюючи їх.
Рекомендації для дорослих щодо проведення ігор з дітьми (для батьків і вихователів)
Грайте разом з дитиною.
Гра повинна приносити радість і дитині, і дорослому. Кожний успіх дитини – це і її, і ваш успіх.
Намагайтесь зацікавити дитину грою, а не примушуйте її грати.
Давайте можливість дитині виконувати завдання гри самостійно або з незвичною вашою допомогою за необхідності.
Майте терпіння не підказувати, почекайте, дитина має подумати і самостійно знайти відповідь або свої помилки.
Обов’язково починайте з посилених для дитини завдань, щоб на початку дитина змогла відчути успіх і хотіла працювати далі.
Якщо дитина не може впоратисьіз завданням, неймовірніше, ви переоцінили рівень їїрозвитку. Краще, якщо сама дитина буде вибирати завдання з огляду на свої можливості:
Не підганяйте дитину під час гри.
Більше хваліть дитину за успіхи в грі, підбадьоруйте у випадку невдачі.
Будьте емоційними, грайте разом з дитиною із задоволенням.