Естетичне виховання найменших засобами музики та художнього слова

Все це викликає в неї почуття задоволення. Слово « гарно» рано входить у життя дітей. Уже з першого року життя вони чують пісню, казку,розглядають малюнки  разом із дійсністю мистецтво стає джерелом їхніх радісних переживань. Мова казки мусить бути народна; це коштовна мова, якої не дасть ніяка книжка. То ж до вибору художнього твору для малят, з огляду на виховне значення сюжету, мови, слід підходити обережно, розважливо.

Щодо виявлення дітьми своїх естетичних емоцій, то звісно , вони будуть  відповідати їхньому вікові і мусять бути цілком вільні.

Естетичне сприйняття дійсності дітьми раннього віку має свої особливості.

Основними є чуттєва форма речей – їх колір, форма, звук. У цьому розвиток естетичного  сприйняття великої сенсорної культури.

В перші роки дитина погано реагує на естетичні враження, її вабить лише, що не будь яскраве, пишні кольори. Але потроху малюнки усе більше відчувають безпосередню красу і висловлюють свої особисті  нахили.

Та є такі відтінки почуттів , які глибше й повніше можна виразити музикою. Музика загострює емоційну чуттєвість. Вона необхідна дитині. Дитинство так само неможливе без музики, як неможливе без гри і казки.

Взагалі музика, розуміння музичних творів дає людям багато насолоди і приємності, освітлює життя.

Музичні заняття тішать дітей і спонукають їх до активності, дають яскраві художні та музичні враження, розвивають здатність глибше сприймати красу музики.

З вмілого добору матеріалу і правильної методики проведення музичної роботи забезпечуються розвиток рухів і мови дитини, її естетичне виховання.

Чому діти  так люблять гру ?  Чим вона приваблює їх Звідки вони беруть енергію, щоб безупинно бігати з м’ячем, годинами будувати замки й мости, бавитися з ляльками ?

Гра для дитини – справжнє життя зі своїми радощами і прикрощами, переживаннями і досягненнями, водночас це вільна діяльність , адже дитина грає без примусу, із задоволенням.

Найперша цінність гри у тому, що в ній дитина легко засвоює  різноманітні знання, набуває вмінь, готується  до життя. Тому гру беруть на озброєння вихователі і батьки.

Якщо малюка просто  попросити посидіти спокійно, це йому вдається  важко, варто ж йому запропонувати роль, бажаний спокій на якийсь час забезпечений,відомо, що на кожному віковому щаблі дитинства закладаються  якості, які матимуть дуже важливе знання для особистості в дорослому житті.  Гра дає малятам відчуття єдності з тим, із ким вони грають. І вміння взаємодіяти, спілкуватися розвивається у дітей саме в тих іграх, які побудовані на взаємодії дорослого й дитини.

Різноманітність народних ігор дозволяє виділити ті, за допомогою яких можливе цілеспрямоване формування в малюків певних комунікативної поведінки.

Малята полюбляють гри  в яких головний персонаж виконує певні дії.

Ці ігри розвивають взаєморозуміння до іншої дитини, пробуджують бажання звертатися до однолітка й виконувати за правилами гри, його прохання.

Часом забуваємо, що творчість дитини – це необхідна форма самоутвердження, без якої їй не вирости в яскраву особистість, чарівний світ дитинства повинен бути щасливим і безтурботним.

Найголовніша умова такої захоплюючої діяльності  –  наявність у дитини знань про оточуючі предмети ( їх призначення, якість , естетичний вигляд), події і явища реального життя. Але для цього дітям потрібно мати не лише знання. І якщо до цих дитячих знань і умінь добавити «еліксиру», фантазії, то діти за допомогою дорослого можуть створити чудодійство. Діти прагнуть продовжити свою гру далі й далі, ще більше захоплюючись нею. І якщо малеча не залишить гру за дверима вчорашнього дня, а бажатиме продовжити її, то можна дійсно радіти.

Діти наскільки вживаються в роль своїх героїв, що навіть уже не граючись, відчувають себе в ній.

Гра готує дитину до навчання, праці, виховує поведінку.

Який малюнок у грі, таким він буде і в праці, так вважав А. С. Макаренко.   

 

Підготувала: музичний керівник Шиляєва Л. М.