Все це викликає в неї почуття задоволення. Слово « гарно» рано входить у життя дітей. Уже з першого року життя вони чують пісню, казку,розглядають малюнки разом із дійсністю мистецтво стає джерелом їхніх радісних переживань. Мова казки мусить бути народна; це коштовна мова, якої не дасть ніяка книжка. То ж до вибору художнього твору для малят, з огляду на виховне значення сюжету, мови, слід підходити обережно, розважливо.
Щодо виявлення дітьми своїх естетичних емоцій, то звісно , вони будуть відповідати їхньому вікові і мусять бути цілком вільні.
Естетичне сприйняття дійсності дітьми раннього віку має свої особливості.
Основними є чуттєва форма речей – їх колір, форма, звук. У цьому розвиток естетичного сприйняття великої сенсорної культури.
В перші роки дитина погано реагує на естетичні враження, її вабить лише, що не будь яскраве, пишні кольори. Але потроху малюнки усе більше відчувають безпосередню красу і висловлюють свої особисті нахили.
Та є такі відтінки почуттів , які глибше й повніше можна виразити музикою. Музика загострює емоційну чуттєвість. Вона необхідна дитині. Дитинство так само неможливе без музики, як неможливе без гри і казки.
Взагалі музика, розуміння музичних творів дає людям багато насолоди і приємності, освітлює життя.
Музичні заняття тішать дітей і спонукають їх до активності, дають яскраві художні та музичні враження, розвивають здатність глибше сприймати красу музики.
З вмілого добору матеріалу і правильної методики проведення музичної роботи забезпечуються розвиток рухів і мови дитини, її естетичне виховання.
Чому діти так люблять гру ? Чим вона приваблює їх Звідки вони беруть енергію, щоб безупинно бігати з м’ячем, годинами будувати замки й мости, бавитися з ляльками ?
Гра для дитини – справжнє життя зі своїми радощами і прикрощами, переживаннями і досягненнями, водночас це вільна діяльність , адже дитина грає без примусу, із задоволенням.
Найперша цінність гри у тому, що в ній дитина легко засвоює різноманітні знання, набуває вмінь, готується до життя. Тому гру беруть на озброєння вихователі і батьки.
Якщо малюка просто попросити посидіти спокійно, це йому вдається важко, варто ж йому запропонувати роль, бажаний спокій на якийсь час забезпечений,відомо, що на кожному віковому щаблі дитинства закладаються якості, які матимуть дуже важливе знання для особистості в дорослому житті. Гра дає малятам відчуття єдності з тим, із ким вони грають. І вміння взаємодіяти, спілкуватися розвивається у дітей саме в тих іграх, які побудовані на взаємодії дорослого й дитини.
Різноманітність народних ігор дозволяє виділити ті, за допомогою яких можливе цілеспрямоване формування в малюків певних комунікативної поведінки.
Малята полюбляють гри в яких головний персонаж виконує певні дії.
Ці ігри розвивають взаєморозуміння до іншої дитини, пробуджують бажання звертатися до однолітка й виконувати за правилами гри, його прохання.
Часом забуваємо, що творчість дитини – це необхідна форма самоутвердження, без якої їй не вирости в яскраву особистість, чарівний світ дитинства повинен бути щасливим і безтурботним.
Найголовніша умова такої захоплюючої діяльності – наявність у дитини знань про оточуючі предмети ( їх призначення, якість , естетичний вигляд), події і явища реального життя. Але для цього дітям потрібно мати не лише знання. І якщо до цих дитячих знань і умінь добавити «еліксиру», фантазії, то діти за допомогою дорослого можуть створити чудодійство. Діти прагнуть продовжити свою гру далі й далі, ще більше захоплюючись нею. І якщо малеча не залишить гру за дверима вчорашнього дня, а бажатиме продовжити її, то можна дійсно радіти.
Діти наскільки вживаються в роль своїх героїв, що навіть уже не граючись, відчувають себе в ній.
Гра готує дитину до навчання, праці, виховує поведінку.
Який малюнок у грі, таким він буде і в праці, так вважав А. С. Макаренко.
Підготувала: музичний керівник Шиляєва Л. М.