Аргументи «за»
- Іграшка, яку подарували близькі люди, асоціюється в дитини з турботою й любов’ю. Ці відчуття автоматично знижують рівень тривожності дитини й підвищують її стресостійкість. Також для дитини важливе схвалення однолітків. Бути з ними на одній хвилі, мати однакові трендові іграшки — одна зі складових радості й спокою дитини.
- Під час ігор з іграшками-монстрами в дітей розвивається фантазія та уява. Дитина може зі сторони оцінити та усвідомити погані вчинки. Побачити себе в певному персонажі, зрозуміти, коли вона теж чинить погано. Також ігри з іграшками-монстрами вчать дитину наполегливості, хоробрості, шляхетності, заохочують протистояти поганому.
- Потреба в безпеці: упевненість, позбавлення від страху й невдач. Коли дитина гордо розповідає, показуючи свого страшного улюбленця, що той може з’їсти будь-кого, вона в такий спосіб демонструє свою захищеність і перевагу. Погодьтеся, приємно почуватися власником іграшки, здатної захистити від будь-яких негараздів.
- Позитивні емоції як профілактика психосоматичних захворювань. Щось нове в житті дитини, зокрема й матеріальне, супроводжується емоціями. Якщо ці емоції позитивні, то вони напряму пов’язані з підвищенням імунітету, у цьому разі — психологічного. Також під час ігор з іграшками жахалками діти вчаться розпізнавати особисту агресію та страх, контролювати їх, долати негативні емоції тощо.
- Безумовний теплий зв’язок із батьками. Коли батьки дарують дитині омріяну іграшку-монстра, то вона цей вчинок трактує так: батьки до мене дослухаються й люблять мене. Позитивні спогади й емоції від таких, здавалося б, незначних подій у дитинстві іноді дають на довгі роки колосальний психотерапевтичний ефект у непрості періоди життя, коли хочеться відгородитися від дорослих проблем.
Аргументи «проти»
- Несвідомий вибір іграшки. Навіть якщо всі однолітки будуть у захваті від трендової іграшки-жахалки, якась дитина її може боятися. Але через інший страх — не відповідати очікуванням дитячого колективу — від іграшки все ж таки не відмовляється й просить батьків її купити. У такому разі дитина ризикує, окрім іграшки, здобути й нервовий розлад.
- Агресія. Звісно, будь-які злі персонажі мультфільмів, фільмів, театральних вистав тощо все ж таки можуть культивувати агресивні поведінкові реакції в дитини. Чому той чи той персонаж викликає певну реакцію — однозначно відповісти не можна. Якщо батькам не вдається розібратися самостійно, а агресивна поведінка дитини прогресує, візит до психолога — обов’язковий.
- Захисна реакція від агресії зовнішнього світу через агресію у відповідь. Не всі батьки знають, що відбувається з дитиною протягом дня, коли вона спілкується з однолітками. А вони її можуть ображати: без причин і до того ж боляче фізично. Наслідки для дитячої психіки можуть бути непростими. Дитині стає легше й безпечніше бути такою самою злою, як улюблений персонаж, якого всі бояться.
- Реалістичні іграшки у вигляді мертвих людей, іграшки із зашитими ротами та очима, відрізаними кінцівками тощо спричиняють у дитини психосоматичні реакції. Вони можуть проявлятися напруженням м’язів, головним болем, болем у м’язах, тремтінням, ознобом, посиленим потовиділенням, утрудненим диханням аж до відчуття ядухи, нудотою, блюванням, діареєю тощо. Ліпше не купувати такі іграшки дитині.
- Іграшка, яка не відповідає віку дитини та жахає її, може спричинити тривожний розлад — це психічний розлад, для якого притаманний стан загальної стійкої тривоги. Надмірні занепокоєння, напруженість і страх, які відчуває хвора на тривожний розлад дитина, можуть супроводжуватися як психічним, так і фізичним нездужанням