Не тому маля бігає, стрибає, нахиляється, перевертається, що його змушують це робити, а тому що в нього є така потреба, і це йому дуже подобається. Дитина, навчившись в ігровій формі спочатку простих, а потім усе складніших вправ, зацікавлюється ними на все життя.
Олександра Дубогай
У різні пори року у вихідні дні або ввечері після роботи батьки виходять на прогулянку разом із дітьми. Бо неможливо обійтися без неї, гуляти варто не менше ніж два рази на день. Але не завжди прогулянки проходять із користю та задоволенням як для дорослих, так і для малюків. Отже, як зробити відпочинок активним та цікавим?
По-перше, визначте маршрут вашої подорожі й заздалегідь повідомте дитину.
По-друге, одягніть зручний одяг, який відповідав би погодним умовам та сезону і в якому дитина могла б вільно рухатися.
По-третє, організуйте спільне дозвілля таким чином, щоб підтримувати дитячу самостійність, ініціативу, навчати її розуміти побачене, помічати красу природи навколо вас, бережно ставитися до неї.
По-четверте, візьміть із собою на прогулянку просте обладнання: м’яч, скакалку. Можливо, це буде скакалка. Як нею грати? Завдяки цим іграм дитина розвивається не лише м’язи, вона й закріплює вміння в лічбі. Якщо у вас вдома є м’яч або обруч, візьміть їх із собою й навчіть малюка гри з ними.
Ø Натягнути скакалку між деревами на відстані 10 см від землі й переступати через неї («1, 2, 3 – переступи!»);
Ø підтягнути скакалку вгору на 50 см, підлізати під неї («1, 2, 3, 4, 5 – не чіпай, а підлізай!»).
Ø Прокочувати м’яч по доріжці за допомогою рук або ніг;
Ø відбивати м’яч правою або лівою рукою;
Ø вести м’яч правою або лівою рукою, рухаючись по майданчику;
Ø відбивати м’яч об стінку та ловити його обома руками, стоячи на відстані 2 м від стіни (відстань можна зменшити або збільшити);
Ø відбиваючи його руками чи ногами, провести м’яч між предметами;
Ø забивати гол в імпровізовані ворота з різної відстані;
Ø збивати м’ячем невеличкі предмети з різної відстані;
Ø кидати м’яч одне одному;
Ø підкидати та ловити м’яч.
Ø Катати обруч одне одному;
Ø прокочувати обруч по доріжці між предметами;
Ø підкидати та ловити обруч;
Ø стрибати через обруч;
Ø крутити обруч на руці, тулубі, нозі;
Ø пролізати через обруч правим, лівим боком.
Дитину треба навчати всього, і тоді прогулянка на свіжому повітрі проходитиме веселіше, бо в ній беруть активну участь дорослі.
Свіже, чисте повітря посилює й активізує процеси дихання, кровообігу, обміну речовин, діяльності м’язово-рухового апарату дитини.
Особливо корисно проводити більше часу на свіжому повітрі. Якщо малюк мало буває надворі, він стає млявим, блідим, часто хворіє на недокрів’я. Дитина, яка значну частину часу перебуває на природі – біля річки, у парку, на городі, у саду, у лісі, на галявині– енергійна, бадьора, життєрадісна, у неї добрий апетит і міцний, здоровий сон.
Весна, літо, осінь – найсприятливіші для активного відпочинку на природі. Важливо знаходити час для цього хоча б раз на тиждень.
Перебуваючи в лісі, на лузі, у полі, біля річки, озера, дитина стає розкутою, природною, невимушеною, навколишні обставини налаштовують її на активні дії. Малюк може перестрибувати через ковбанки, ями, струмки, невеликі кущі, роблячи енергійний розбіг та приземляючись на м’який ґрунт, пісок або траву. У результаті таких вправ його рухи стають точними, легкими, узгодженими, упевненими.