Правильне дихання – секрет довгого і здорового життя! Правильне дихання необхідно людині так само, як і харчування. Дихальна гімнастика у вузькому значенні – це спеціальні вправи для розвитку дихальної мускулатури. Вони відіграють важливу роль в оздоровленні організму, тому дошкільників потрібно навчати дихати правильно. Систематичне виконання вправ для м’язів спини, грудини, живота сприяє зміцненню дихальної мускулатури й розвитку рухливості грудної клітки. Тому такі вправи обов’язково включають у зміст фізкультурних занять.
У дихальних вправах/дихальній гімнастиці людина має потужний засіб попередження розвитку багатьох захворювань, особливо легеневих і серцевих. Більшість людей не вміють дихати правильно і не надають цьому ніякого значення. Багато довгожителів пояснювали своє добре здоров’я тим, що вони все своє життя перебували на свіжому повітрі, надаючи великого значення глибині свого дихання. Але для збереження свого здоров’я недостатньо перебувати на свіжому повітрі, необхідно ще вміти правильно і глибоко дихати. Необхідно надавати велике значення диханню через ніс. Вплив нервової системи помітно позначається при диханні носом. Велике значення в боротьбі з застудними захворюваннями відіграють саме дихальні вправи, особливо коли виконуються на свіжому повітрі.
Дихальна гімнастика для дітей дошкільного віку відіграє неабияке значення. Несформований дитячий організм є більш схильним до вірусних захворювань, тому дошкільнята – це чи не найслабкіша вікова ланка. У процесі повноцінного фізіологічного дихання відбувається профілактика нежиті та респіраторних захворювань. Використання дихальної гімнастики, що містить вправи на дихання та ігри із звуконаслідуванням явищ природи, голосів тварин, транспорту тощо, сприяє зміцненню м’язів живота, грудної клітки, покращанню перистальтики шлунка, кровообігу, серцево-судинної діяльності. Ці вправи можна виконувати у статичному (стоячи) та динамічному положенні (під час ходьби, тут важливо контролювати темп та якість дихання).
Для забезпечення оздоровчого впливу на дітей вправ дихальної гімнастики слід дотримуватися таких вимог:
-
дихальну гімнастику проводити у провітреному приміщенні, а краще на свіжому повітрі (якщо сприятлива погода);
-
дозувати кількість і темп виконання вправ;
-
виконувати дихальні вправи варто до прийому їжі.
Слід формувати у дітей вміння правильно виконувати вдих і видих: вдих робиться через ніс, а видих – ротом. Привчати дітей дихати тихо, спокійно, природно, без зусиль. Слід також навчити дітей правильно узгоджувати дихання з рухами тулуба: під час випрямлення тулуба або піднімання рук виконується вдих, а під час згинання тулуба у будь-якому напрямку – видих. На заняттях особливу увагу слід звертати на положення живота і плечей. При вдиху варто слідкувати, щоб живіт піднімався, а при видиху опускався. Під час прогулянок на свіжому повітрі варто пропонувати малюкам повільно вдихати носом і ще повільніше видихати, обов’язково контролюючи правильність виконання. Видих повинен тривати у півтора-два рази довше, ніж вдих. При більш глибокому диханні відбувається вентиляція легенів, очищення їх від бактерій та мікробів, які і спричинюють швидкий розвиток хвороби. Надування повітряних кульок, пускання мильних бульбашок, ігри з пищавками, вітрячками різних розмірів та форм зроблять заняття цікавими та ефективними. Ритмічне глибоке дихання є своєрідним масажем серця. Глибокий вдих сприяє зменшенню внутриплеврального тиску, підсилює приплив венозної крові до серця, полегшує роботу серця, а короткочасна пауза на вдиху знижує збудливість ряду нервових центрів.
Дихальні вправи зміцнюють м’язи черевного преса, а за допомогою діафрагми масажують шлунок і кишечник, сприяють зменшенню розмірів застійної печінки. Існує велика кількість дихальних вправ. Створено багато систем дихальної гімнастики як статичної, виконуваної в спокої, так і динамічної, виконуваної у русі. Типи дихальних вправ, які можна рекомендувати дітям дошкільного віку: Грудне дихання. Цей тип дихання проводиться підняттям грудної клітки на вдиху, причому живіт втягується, і опусканням на видиху – живіт відпускається. Бічне дихання. Пускає в хід незначну частину легенів, супроводжується розширенням боків на вдиху і звуженням – на видиху. Черевний подих (діафрагмальне). Зводиться до здуття живота на вдиху і стиснення на видиху при діяльності нижньої частини легенів. Робиться повільно і плавно за рахунком «раз, два» – вдих, на такий же рахунок – видих. У міру тренування тривалість вдиху і видиху можна подовжувати. Поперемінне носове дихання. Посилений вдих поперемінно то однією, то іншою ніздрею приводить до посиленого впливу вдихуваного повітря на слизову оболонку носової порожнини, в якій розгалужується трійчастий нерв, що підсилює дихальну функцію легенів.
При виконанні дихальних вправ необхідно керуватися наступними правилами:
-
дитина, що займається дихальною гімнастикою, повиннна повністю зосередитися, не відволікатися сторонніми думками, сторонніми звуками;
-
починати вправи із вдиху, дихати рівно і ритмічно, по можливості глибоко; при виконанні «повного дихання» дихати носом, допускається вдих через рот – видих через стиснуті губи (уникати напруги);
-
всі вправи можна виконувати самостійно вранці з тривалістю кожного сеансу від 15 до 20 хвилин.
Поряд із загальноприйнятими заходами, ефективною профілактикою зниження захворюваності серед дітей є дихальна гімнастика. Дихальні вправи сприяють насиченню киснем кожної клітинки організму. Крім того, правильне дихання стимулює роботу серця, головного мозку і нервової системи, позбавляє людину від багатьох хвороб, покращує травлення (перш ніж їжа переварена і засвоєна, вона повинна поглинути кисень з крові і окислитися). Повільний видих допомагає розслабитися, заспокоїтися, впоратися з хвилюванням і дратівливістю.
Дихальна гімнастика розвиває ще недосконалу дихальну систему дитини, зміцнює захисні сили організму і має ряд переваг. Вона заснована на носовому диханні. Не випадково тому, йоги попереджають: якщо діти не будуть дихати через ніс, то не отримають достатньо розумового розвитку, так як носове дихання стимулює нервові закінчення всіх органів, що знаходяться в носоглотці. І головне завдання педагогів та батьків навчитися самому і навчити дітей правильно дихати. Основу дихальної гімнастики складають вправи з подовженим і посиленим видихом. Цього можна досягти вимовляння голосних звуків (а-а-а, у-у-у, о-о-о), шиплячих приголосних (ш, ж), поєднанні звуків (ах, ох, ох). Ці дихальні вправи рекомендується проводити в ігровій формі («дзижчить бджола», «гуде пароплав», «стукають колеса поїзда» та ін). Необхідно поступово збільшувати навантаження на дітей за рахунок збільшення числа повторень. Займаючись дихальною гімнастикою, важливо стежити, щоб у дитини не було симптомів гіпервентиляції легень (прискорене дихання, різка зміна кольору обличчя, тремтіння кистей рук, відчуття поколювання і оніміння в руках, ногах). Якщо починає крутитися голова – складаємо долоньки разом («ковшиком»), підносимо їх впритул до обличчя і кілька разів глибоко дихаємо в них (2-3 рази). Після цього дихальну гімнастику можна продовжувати.
Таким чином, використання дихальних вправ, в комплексах ранкових зарядок, фізкультхвилинках і заняттях, допомагає попередити виникнення простудних захворювань, підвищити загальний життєвий тонус, укріпити психофізичне здоров’я дітей, а значить, і забезпечити повноцінний і гармонійний розвиток дошкільнят. В теплий період року заняття дихальною гімнастикою краще проводити на повітрі, а при низькій температурі – у добре провітреному приміщенні.