Батьки майбутніх першокласників уже в лютому вмикають зворотний відлік до першого дзвоника та починають посилено готувати дитину до школи. Найчастіше така підготовка полягає в тому, що дитину муштрують читанням та лічбою. Адже часто батьки вважають, що дитина має вміти читати й рахувати до вступу в перший клас, і саме ці вміння визначають її успішне навчання. Натомість важливіше – навчити дитину спілкуватися з однолітками, просити дорослих про допомогу, ставити запитання, дотримувати правил поведінки.
Скористайтеся підказками, на які навички дитини звернути увагу під час її підготовки до школи. А також порадьтеся з фахівцями закладу освіти щодо того, чи готова дитина до систематичного навчання в школі. Адже педагоги, які щодня працюють з дитиною, зможуть підказати, чи здатна вона витримувати необхідне статичне навантаження – сидіти впродовж уроку.
Спілкуватися з однолітками
Спілкування в новому колективі особливо складно дається тим дітям, у яких обмежені контакти з однолітками. Іноді вони не знають, як привітатися, познайомитися, подружитися чи поспілкуватися з однокласниками. Такі діти сором’язливі, замкнуті й нерішучі. Зазвичай вони не виявляють цікавості до колективних ігор і конфліктують з однокласниками. Щоб допомогти дитині ліпше порозумітися з однолітками, створюйте ситуації, в яких вона спілкуватиметься з ними – організовуйте її прогулянки з друзями, спільні походи тощо.
Дотримувати правил
Поясніть дитині, що в школі діють правила, і їх потрібно дотримувати. Однак не муштруйте дитину. Зокрема, не потрібно формувати в неї уявлення про те, що в класі можна говорити лише з дозволу вчителя або якщо тебе спитали. Натомість формуйте вміння розуміти, як і які дії обмежує те чи те правило. Також дитині стануть у пригоді знання про правила взаємоповаги: не можна перебивати того, хто говорить, перекрикувати одне одного під час уроку тощо.
Сприймати інструкції та виконувати завдання
Уміння діяти за інструкцією вчителя – одна із складових успішного навчання в школі. Дізнайтеся, як дитина розуміє, сприймає чи запам’ятовує інструкцію. Запропонуйте їй зібрати щось із конструктора, приміром будиночок із шести кубиків. Або виконати графічне завдання, наприклад домалювати поруч з певною фігурою ще кілька таких самих. Зверніть увагу, скільки часу знадобиться дитині, щоб почати виконувати завдання. Якщо вона більше п’яти хвилин не може сконцентруватися, то й у класі, після того як учитель дасть завдання, вона ловитиме гав і не включиться вчасно в процес.
Організувати власну діяльність
Час від часу пропонуйте дітям виконувати вдома завдання, зо безпосередньо не пов’язане з освітнім процесом. Наприклад, розповісти про свої враження від екскурсії, підготувати виступ до родинного свята, намалювати листівку другові, скласти розповідь про домашнього улюбленця тощо. Складіть разом розклад цікавих справ, де схематично позначте вид діяльності та час, зокрема на вихідні. Тут можна визначити час для гри, рухливих розваг, сталих домашніх обов’язків тощо. Розмістіть розклад на видному місці, бажано біля годинника. Так ви допоможете майбутньому першокласнику «подружитися з часом» і сформувати навички самоорганізації.
Запитувати й просити про допомогу
Школа – нове місце для дитини: там нові класи, їдальня, роздягальня, а ще – багато нових людей. Тому діти часто почуваються розгубленими, не знають, куди йти та що робити. Якщо дитина може запитати в дорослого чи в дитини, то завжди з легкістю знайде свій клас, їдальню, актовий зал чи вихід зі школи і почуватиметься впевнено. Формуйте в дитини вміння звертатися по допомогу, якщо вона загубилася, не зрозуміла питання тощо.
Працювати в команді
Навчання в школі відбувається переважно в груповій формі. Тому дитина має бути готова до роботи в команді. Якщо вважаєте, що дитині потрібні додаткові заняття з підготовки до школи, не варто обирати індивідуальні заняття з педагогом. Віддайте перевагу роботі в групі, де 5-10 дітей, чи мінігрупі, у якій не більше 5 дітей. Так ви отримаєте інформацію про труднощі дитини під час групової взаємодії та матимете змогу вчасно запобігти проблемам в школі. Також запитайте у вихователів групи та інших фахівців закладу дошкільної освіти про особливості поведінки дитини під час занять.