У процесі загартування повітрям, сонцем, водою підвищується стійкість дитячого організму до змін у навколишньому середовищі, тренується реакція на перепади температури. Загартування поліпшує обмін речовин, благотворно позначається на роботі дихальної, серцево-судинної систем, підвищує м’язовий тонус. Крім того, воно підвищує провідність у нервових клітинах, що, в свою чергу, сприяє поліпшенню умов для розвитку мислення. Загартований організм легше переносить фізичне і розумове навантаження.
Природа дарує кожній дитині добрий запас пристосувальних механізмів, але цим безцінним дарунком ще належить вміло скористатися. Ось приклад: досить досконалими є природні механізми терморегуляції (у відповідь на переохолодження в організмі виникає складний ланцюжок реакцій, що сприяють швидкому зменшенню тепловіддачі, а у відповідь на перегрівання тепловіддача збільшується). Якщо ці механізми тренувати, вони стають фактично безвідмовними, в іншому разі — послаблюються. Себто дитина, яку завжди занадто тепло зодягають, оберігають від прохолодної води, частіше мерзнути або пітнітиме.
Одним з найпростіших і найдоступніших методів загартування є повітряні ванни, які влітку приймають у самих трусиках. Дорослим лише належить стежити, щоб приміщення, де перебувають діти, було добре провітрене (температура 19 – 210 С, вологість у межах 60%) і чисте. Загартування повітрям просто неба також не вимагає спеціальних процедур і втрат часу. Важливо тільки подбати, щоб одяг дитини був з натуральної тканини спокійних світлих тонів. Либонь, уже багато хто помітив, що в синтетичному одязі діти почуваються дискомфортно, бо він подразнює шкіру, гальмує доступ повітря і навіть може викликати алергійну реакцію.
Чудово, коли за доброї погоди денний сон дітей можна організувати на повітрі. Якщо такої змоги немає, — то при відчинених кватирках, фрамугах. У спеку малята надзвичайно чутливі до браку свіжого повітря в приміщенні. Вони стають млявими, можуть потерпати від головного болю, втратити апетит. “Панацея” від усього цього — якомога більше часу гуляти просто неба. Причому дорослим необхідно подбати, щоб літні прогулянки були сповнені веселих ігор та розваг. Допоможуть у цьому м’ячі, скакалки, обладнання дитячих майданчиків. А там, де немає асфальту, природа сама подбає про “посібники” для рухового розвитку діточок. Вони залюбки перестрибуватимуть через канавки, струмочки, підлазитимуть під гілки дерев і оббігатимуть стовбури. Обов’язково запропонуйте малим скинути взуття і походити босоніж по траві, м’якій землі, піску, маленьких гладеньких камінчиках. Це добра профілактика плоскостопості, а заразом і ознайомлення з різними властивостями ґрунту.
Літо — не літо без сонячних ванн. Народна мудрість каже: “Куди рідко заглядає сонце, туди часто заходить лікар”. Ультрафіолетові промені мають бактерицидний і протирахітний вплив. Перебування дитини на свіжому повітрі за сонячної погоди протягом 2,5 – 3 годин забезпечує організм добовою нормою вітаміну Д. Однак пам’ятаймо, що сонячні промені принесуть користь лише за умови обережності. Нагадаємо ці прості правила.
Ø Не можна дозволяти дітям увесь день перебувати на сонці, це може призвести до погіршення апетиту, розладу сну, вередувань. У сонячну погоду обов’язкова панамка із бавовняних тканин ба-жано світлого кольору. Але навіть у панамці дитина має гратися у смугах світлотіні. Приймати сонячні ванни найкраще біля водойм у період з 9 до 11 або з 16 до 18 годин — у цей час сонце не дуже пекуче, а ультрафіолетове опромінювання найбільш ефективне. Спочатку сонячні ванни треба приймати у трусах і майці, а згодом у самих трусиках.
Ø У перші дні на відкритому сонці можна перебувати не більше 5-6 хвилин. Поступово тривалість сонячних ванн збільшують до 10—15 хвилин (одноразове перебування на сонці) І до 40 — 50 хвилин (протягом дня). Після сонячних ванн дитині краще спочатку побути в затінку 10—15 хвилин, а потім скупатися або прийняти душ чи облитися водою з лійки.
Тепер розглянемо найдійовіший спосіб загартування — загартування водою, хоча варто зазначити, що поділ загартувальних процедур на повітряні, сонячні та водні влітку досить умовний, оскільки вплив цих чинників комбінований. І саме комплексне використання загартувальних засобів дає найбільший ефект. Але повернімося до водних процедур. Під час їх проведення організм десь у 28 -30 разів інтенсивніше втрачає тепло, аніж під час повітряних ванн. Спочатку кровоносні судини звужуються, кров відпливає у внутрішні органи, шкіра блідне, а через деякий час судини знову розширюються, відбувається інтенсивний приплив крові, температура тіла підвищується. У такий спосіб тренуються нервова і серцево-судинна системи.
Загартування водою починається із щоденного прохолодного вмивання. Температуру води через кожні три дні знижують на 10С, доводячи її до + 110С. Дитина миє обличчя, руки, шию, груди та ноги. Влітку дуже корисно вмиватися водою з природних джерел – колодязів, чистих протічних струмочків, де температура води, як правило, не буває нижчою 10-120 С. Вмивання доцільно поєднувати з полосканням рота і горла відварами трав, що мають протизапальну дію (листя шавлії, малини, підбілу, листя евкаліпту, квіти нагідок, трава фіалки триколірної, звіробою, цвіт ромашки) або просто підсоленою водою (2 столові ложки солі на 3 л води). Такими ж настоями промивають ніс. Прохолодні вмивання корисні для дітей з нормальним станом здоров’я. Малят, які часто застуджуються, треба спершу підготувати до процедур. Першим етапом є розтирання тіла грубою махровою рукавичкою до почервоніння шкіри.
Через тиждень-другий можна переходити до вологого обтирання. Рукавичку слід змочити у воді (температура 30°С), викрутити, а у воду бажано додати морської або кухонної солі (2 столові ложки на відро води). Вологою рукавичкою обтираємо руки, груди, живіт, спину та ноги, після чого дитину витираємо махровим рушником. З чотирирічного віку можна доручати малюкам самостійно обтиратися (дорослий лише допомагає обтирати спину). Кожні 5 – 7 днів температура води знижується на 1 градус і доводиться до 15″ С. Якщо малому не подобається дотик мокрою холодною рукавичкою, температуру води можна залишити на рівні 20′ С. Коли дитина звикне до вологих обтирань, можна починати обмивання.
Після денного сну дуже корисно ходити по вологому килиму в приміщенні, а вже потім розпочинати обливання ніг, пізніше і тулуба (розпочинаючи із зви-чайного душу перед сном). Початкова температура води під час обливання 35 – 320С, а кінцева – 24- 22. Тривалість процедури — від 15 с до 1,5 хв (збільшується через кожні 2 – 3 дні на 5 с). Обливання можна проводити з лійки, під душем, відра при температурі повітря у приміщенні + 18 – 200С. Потім обливання можна перенести надвір при початковій температурі + 300С; поступово доводячи її до 220С. Після обливання водою тіло дитини розтирають рушником, проводячи водночас масаж шкіри. Загартовані діти вже можуть обійтись без розтирання -рушником промокають тільки більші краплі.
Добре впливають контрастні ванни для ніг, коли діти по 3-4 рази по черзі переносять ноги з таза, де температура води залишається постійною 360С, у таз з водою, температура якої через кожні 2 – 4 дні знижується на 1-20С і доводиться до 180С. Тривалість процедури 3 – 5 хв, її найкраще проводити з дітьми після сну.
Розповідаючи про загартування, не можна не згадати і про такий цікавий метод, як ходіння по воді (температура 220С). Дитина ходить по воді, не поспішаючи, лічить від 7 до 14, потім виходить з води і швидко ходить або бігає по теплому піску. Цей вид загартування добра профілактика респіраторних захворювань. Якщо немає змоги організувати таке ходіння по мілині у природній водоймі, скористайтесь домашньою ванною. Спершу рівень води – по кісточки, потім – до колін.
І вже, безумовно, малюк залюбки буде ходити або бігати босоніж по землі відразу ж після літнього дощу, тупотіти по калюжах. Це і гарт, і така втіха! А якщо ви вирушаєте на дачу, в село до бабусі – походіть разом з дітьми вранці по свіжій росі. На цілий день матимете гарний настрій.
Літо неможливо уявити без купання в природних водоймах. Його можна починати з дітьми від двох років. Купання сприяє розвиткові сміливості, вміння орієнтуватися в незвичній обстановці, готує до оволодіння плаванням. Розпочинати купання бажано при температурі повітря не нижче + 250С і води + 220С. Тривалість — від 1 до 2 хв з поступовим збільшенням до 5 хв для малят 3 – 5 років і 8 – 10 хвилин – для 6-7-річних дітей. Дошкільнятам, які перенесли респіраторні захворювання, розпочинати купання можна не раніше, ніж через 1-2 тижні після одужання. Також слід пам’ятати, що не можна купати дитину на голодний шлунок або раніше, ніж через годину після їжі. У воді дитина повинна якомога більше рухатися, щоб не переохолодитися. А після купання її необхідно витерти сухим рушником та переодягти в сухий одяг. Купання буде особливо цікавим і корисним для малого, якщо дорослий організує ігри, що не тільки розважають, а й знайомлять дитину з властивостями води.
Вихователь групи № 10 Ковальчук Н. П.