Синдром дефіциту уваги

Найбільш яскраво гіперактивність проявляється в дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку. У цей період здійснюється перехід до навчальної діяльності й збільшується інтелектуальне навантаження: від дітей вимагається вміння концентрувати увагу на більш тривалий проміжок часу, доводити розпочату справу до кінця, досягати якогось результату. Саме в умовах довгострокової і систематичної діяльності гіперактивність заявляє про себе дуже переконливо. Батьки бачать негативні наслідки непосидючості, неорганізованості, непомірної рухливості своєї дитини, чують зауваження з боку вчителів.

Поради для батьків гіперактивних дітей:

  • У своїх взаєминах з дітьми підтримуйте позитивну установку. Хваліть її щоразу, коли вона на це заслужила, помічайте успіхи. Це допомагає закріпити впевненість дитини у своїх силах.
  • Розмовляйте з дитиною стримано, спокійно, м’яко, але впевнено. Намагайтеся дитині пояснити зрозумілою для них мовою , чому це повинно бути саме так, чому це має бути зроблено саме так, чому це не можна робити…
  • При капризуванні та маніпуляціях з боку дитини останнє слово зажди має залишатися за вами, але не з позиції сили, а з позиції роз’яснення. Пред’являйте до дитини адекватні , зрозумілі але чіткі вимоги, і те, що не можна сьогодні, не можна і завтра, а не відповідно від вашого настрою.
  • Давайте дітям тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона його зрозуміла і мала час і змогу його завершити.
  • Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.
  • Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності, що потребують концентрації уваги ( наприклад, робот з кубиками, пазлами, розфарбовування, читання тощо).
  • Обмежуйте перегляд мультиплікаційних фільмів та фільмів з сильним емоційним навантаженням ( біг, метушня, стрілянина, агресія та насильство одного героя над іншим, бійки, кров…).
  • Перед сном уникайте галасливих ігор, шуму, перегляду телевізора. Ігри і заняття мають бути спокійними, приємними, доброзичливими.
  • Підтримуйте вдома чіткий режим дня: час прийому їжі, ігри, прогулянки, сон щодня має відповідати цьому режиму.
  • Уникайте скупчення людей. Перебування у великих магазинах, на ринках, ресторанах, родинних свят з великою кількістю людей дитина такого типу переживає дуже складно і у неї можуть проявлятися різні неадекватні реакції.
  • Під час ігор обмежуйте дитину лише одним партнером. Уникайте неспокійних, галасливих друзів.
  • Оберігайте дитину від перевтоми та емоційного перевантаження, скільки це призводить до  зниження самоконтролю й на зростання гіперактивності.
  • Давайте дитині можливість втрачати надмірну енергію: корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі, тривалі прогулянки, заняття спортом тощо.
  • Зробить усе можливе для підвищення самооцінки дитини, тому що в силу розладу уваги та неможливості сконцентруватися на чомусь конкретному вона іноді неспроможна правильно зрозуміти вказівки та інформацію, тому всі навколо її постійно виправляють, роблять зауваження, сварять. Дитина становиться невпевненою у собі і, як наслідок, починає поводити себе неадекватно, роботи все «назло», навпаки, робити із себе блазня, тобто самоствердитися іншими засобами.
  • Будьте послідовні в питаннях дисципліни, вчить дитину дотримуватись правил поведінки, стримуйте її та направляйте.

Підготувала: практичний психолог Бритвич Л. М.