(Вересень – жовтень гр.№1, 2,10, 11)
Мета: вивчити процес адаптації «дітей-новачків» до умов закладу освіти.
Завдання:
1. Виявлення потенційної «групи-ризику», тобто дітей, в яких процес адаптації важкий.
2. Визначення форми перебігу адаптації
3. Допомогти дітям адаптуватися до нових умов, пов’язаних зі зміною оточення і внутрішніми змінами.
4. Практична допомога батькам і вихователям в період адаптації.
Методи та форми:
Спостереження за дітьми в період адаптації. Бесіди з батьками і вихователями в групі. Проведення батьківських зборів. Проведення просвітницьких бесід і консультацій з батьками та вихователями групи.
Робота, спрямована на оптимізацію адаптації дитини до умов закладу освіти.
Щоб уникнути ускладнень і забезпечити оптимальне проходження адаптації, слід забезпечити поступове входження дитини в дитячий колектив.
Підготовчий етап
1. Знайомство батьків з вихователями групи під час запису дитини до ЗДО.
2. Батьківські збори: «Соціальна адаптація дітей раннього віку до умов ЗДО». 3. Попереднє знайомство з дітьми, відвідування групи батьками разом з дітьми впродовж декількох днів.
Етап спостережень
1. Поетапний прийом дітей у групу, постійне збільшення часу перебування дітей у групі, знаходження мами в групі (за необхідності), спостереження за поведінкою дітей в різні режимні моменти.
2. Консультаційно-просвітницька робота з батьками: «Особливості адаптації дітей раннього віку до умов ЗДО», «Ранній вік – найсприятливіший час для формування психіки дитини», рекомендації в адаптаційний період батькам дітей раннього віку.
3. Консультаційно-просвітницька робота з вихователями групи: «Психолого – педагогічна допомога родині в період адаптації дитини до умов закладу освіти», «Використання ефективних методів і прийомів роботи у період адаптації дітей раннього віку», рекомендації вихователям « Як налагодити контакт з дитиною при першій зустрічі?»
Висновок:
Отже, протягом вересня-жовтня з новоприбулими дітьми проводилась індивідуальна та групова розвивальна робота з метою полегшення процесу адаптаційного періоду та поступового входження дитини до дитячого колективу.
Під час роботи з дітьми зверталася увага на емоційний стан, сон, розвиток комунікативних, ігрових навичок та навичок самообслуговування.
Аналізуючи спостереження в період адаптаційного процесу та підсумовуючи проведену роботу, можна зробити певні висновки: процес адаптації проходить значно легше в тих дітей, котрі мають добре сформовані певні навички предметно-ігрової діяльності, навички самообслуговування, комунікативні навички середнього рівня, а також отримують від батьків позитивні настанови на відвідування дитячого садка і, безумовно, допомагає сталий виховний вплив сім’ї. Це – 41% дітей.
Діти, в яких не сформовані відповідно до віку комунікативні, ігрові навички , навички самообслуговування, які мають проблеми з частими захворюваннями, адаптуються значно важче та болісніше. Після перерви у відвідуванні дитячого садка у малюка починається повторна реакція на нові умови, що вимагає значного напруження всіх сил організму. Ці діти відчувають емоційний дискомфорт, безпорадність, тривогу. Це – 37% дітей.
Проте 22% дітей майже не відвідують дошкільний заклад, що свідчить про не адаптованість до дошкільного закладу.